У середині 80-х Ferrari вирішив перевірити: чи може справжній суперкар бути повнопривідним.
Так з’явився Ferrari 408 4RM — не гоночний болід і не шоу-кар, а інженерний експеримент, який мав змінити майбутнє марки.
І хоча він ніколи не потрапив у серію, саме з цього прототипу почалася історія повного приводу у Ferrari.
⸻
🚀 Технічні характеристики
• Двигун: 4.0-літровий V8 (308-споріднений), середньомоторне розташування;(рис. 1)
• Потужність: близько 300 к.с.;
• Привід: повний, за унікальною системою 4RM;
• Коробка: 5-ступенева механіка;
• Кузов: алюмінієво-композитний монокок;
• Вага: 1250 кг.
⸻
⚙️ Що таке 4RM?
Система 4RM (4 Ruote Motrici) — це власна розробка Ferrari, що працювала без диференціала.
Крутний момент передавався на передні колеса через гідравлічні муфти, які активувалися, коли задні починали буксувати.
Для 1987 року це було космосом:
повнопривідний Ferrari із середнім мотором — те, про що ніхто навіть не думав.
⸻
🧪 Дизайн і конструкція
Зовні 408 4RM нагадував 308 GTB, але це була повністю нова платформа, побудована навколо легкого карбонового монокока.
Ferrari навіть протестував дві різні версії — жовту (перший прототип)(рис. 2) і червону (оновлену, ближчу до серії)(рис. 3).
Салон — мінімалістичний, із гоночним кермом і прототипною панеллю приладів.
⸻
🏁 Тести й доля
Ferrari провів тести у Фіорано, і результати були настільки обнадійливими, що інженери задумалися про застосування системи в серії.
Проте Енцо Феррарі особисто заблокував проект, сказавши знамениту фразу:
“Ferrari має тягнути водій, а не система.”
Лише через два десятиліття ідея повного приводу повернеться у Ferrari — у моделі FF(рис. 4)(2011), яка прямо продовжує концепцію 4RM.
×
×
Що таке верифікація?
Верифікація доступна лише для медійних особистостей, які підтвердили свою особу адміністрації сайту.